Піфагорійська школа

Після повернення додому Піфагор  переселився  до Південної Італії, яку тоді називали великою Грецією.  Тут, на острові Сицилія в Кротоні, у нього народжується власна  філософська школа.

Це був одночасно і релігійний союз, і політичний клуб, і наукове товариство. Учні цієї школи зобов’язувались вести так званий піфагорійський спосіб життя. Статут піфагорійського союзу був дуже суворим. Кожний, хто вступав до нього, відмовлявся від особистої власності на користь союзу, зобов’язувався не проливати крові, не вживати м’ясної їжі, берегти таємницю вчення свого вчителя. Членам школи заборонялося навчати інших за винагороду. Всі учні Піфагора і він сам були працелюбні. Досконало володіючи методами єгипетських жерців, Піфагор «очищував душі своїх слухачів, виганяв вади з серця та наповнював уми світлою правдою». В «Золотих віршах» Піфагор показав ті моральні правила, суворе виконання яких призводить до ідеалу. Ось декілька з них:

• ·         Роби тільки те, що не засмутить тебе і не примусить розкаюватись.
• ·         Навчись тому, що слід знати.
• ·         Не нехтуй здоров’ям свого тіла.
• ·         Привчайся жити просто і без розкошів.
• ·         Не закривай очей тоді, коли хочеш спати, не розібравши всіх своїх вчинків за минулий день.